- теркотіти
- [теиркоут’і/тие]
-коучу/, -коти/ш, -котиемо/, -котиете/; нак. -коти/, -коут'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
теркотіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
теркотіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
теркотіння — я, с. Дія за знач. теркотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
теркотіти — див. теркотати … Український тлумачний словник
теркітливий — і теркотли/вий, а, е. 1) Який багато, безупинно теркоче. Теркотлива пташка. 2) Який нагадує теркотіння … Український тлумачний словник
теркотати — очу/, о/чеш і теркоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Утворювати часті уривчасті звуки під час руху, роботи тощо (про віз, млин і т. ін.); торохтіти. || Деренчати (про телефон). 2) Видавати часті різкі шумові звуки (про птахів); цвіркати, цвіркотати… … Український тлумачний словник